Іноді достатньо кількох днів, щоб повернутися з відчуттям, що світ можна будувати інакше — на засадах спільності, уважності та солідарності. Саме такою була наша навчальна поїздка до Бельгії, під час якої ми відвідали Брюссель та Антверпен і зустрілися з організаціями, що працюють у сфері прав людини, рівності, протидії насильству та підтримки мігрантів і біженців.
У поїздці взяли участь 12 осіб — активістки, громадські лідерки та люди з Польщі, України й Білорусі, залучені до діяльності у сферах рівності, інклюзії та прав людини, а також команда нашого Фонду. Кожна з нас привезла власний досвід, погляди та історії жінок (herstories), завдяки чому кожна розмова мала багатовимірний та інтерсекційний характер.
Програма поїздки охоплювала зустрічі з громадськими організаціями, феміністичними бібліотеками та групами, які працюють із жінками, ЛГБТК+ людьми, жінками-мігрантками та біженками. Водночас ми мали можливість познайомитися з повсякденним життям бельгійських міст — їхнім розмаїттям, контрастами та суспільними напруженнями.
Уже першого дня ми відвідали організацію SINGA Belgium, яка підтримує людей із досвідом міграції та вимушеного переміщення, допомагаючи їм налагоджувати соціальні й професійні зв’язки. Ми говорили про інтеграцію, міжкультурну комунікацію та створення місцевих спільнот, заснованих на емпатії й співпраці. Особливо надихнуло нас те, наскільки діяльність організації пов’язана з повсякденним життям — від майстер-класів і громадських заходів до практичної допомоги в адаптації до нової країни.
У Брюсселі ми також мали нагоду відвідати виставки, присвячені жіночності, ідентичності та подоланню гендерних стереотипів. Особливо зворушливою була перспектива жінок зі Східної Європи та Кавказу — їхній досвід перегукувався з історіями учасниць нашої групи. Це був важливий момент для роздумів про те, наскільки різним може бути жіночий досвід і скільки спільного мають жінки попри кордони та мовні відмінності.
Другого дня ми відвідали Bibliotheek Rosa — унікальну феміністичну бібліотеку та документаційний центр, присвячений історії жінок і гендерним студіям. Велика кількість зібраних матеріалів, архівів і публікацій показала нам, наскільки важливо документувати історію жіночих рухів і створювати простори для обміну знаннями та досвідом.
Однією з найважливіших частин поїздки стали зустрічі, присвячені міграційній політиці та повсякденному життю людей із досвідом міграції в організації Vuchtelingendag. Ми спілкувалися як із представницями організацій, що працюють на системному рівні, так і з жінками-мігрантками, які ділилися власними історіями життя, праці та пошуку відчуття безпеки в новій країні. Завдяки цьому ми змогли побачити повнішу картину — не лише з погляду установ та організацій, а й через особистий досвід, емоції та виклики повсякденного життя.
Саме цей «погляд на 360 градусів» став однією з найбільших цінностей поїздки. З одного боку, ми знайомилися із системними рішеннями, найкращими практиками та моделями підтримки, що діють у Бельгії, а з іншого — слухали історії жінок, які щодня стикаються з виключенням, насильством і труднощами інтеграції.
Особливо надихнула нас також організація Lucy’s Antwerp, яка створює безпечний простір для жінок, негетеронормативних і небінарних людей із досвідом міграції. Нас вразили її сусідський, орієнтований на спільноту підхід і те, як вона поєднує активізм, психологічну підтримку, мистецькі заходи та розбудову місцевої спільноти.
Ще одним надзвичайно важливим досвідом стала зустріч із польськими жінками-мігрантками, які живуть у Бельгії. Ми говорили про повсякденне життя за кордоном, побудову стосунків, роботу, самотність, а також про можливості та силу спільноти. Це був надзвичайно щирий обмін досвідом і роздумами, який показав, наскільки різними можуть бути життєві шляхи жінок, що живуть між культурами та країнами.
Під час поїздки ми також приділили увагу протидії гендерно зумовленому насильству. Зустріч з організацією Elles Pour Elles дала нам змогу ознайомитися з підходами до підтримки жінок-мігранток, які зазнають насильства, а також із методами проведення освітніх заходів і суспільних інформаційних кампаній на цю тему. Ми обговорювали, як створювати ефективні системи підтримки та чому солідарність між жінками понад кордонами має таке велике значення.
Ця поїздка була насиченою не лише за програмою, а й емоційно. Ми багато спілкувалися — між зустрічами, під час прогулянок Брюсселем та Антверпеном, а вечорами за спільними вечерями. Ділилися досвідом, ставили запитання, зіставляли різні погляди та разом намагалися знайти відповіді на виклики, з якими сьогодні стикаються наші спільноти.
Брюссель та Антверпен показали нам своє повсякденне життя — багатокультурне й складне, подекуди сповнене контрастів, але водночас відкрите до діалогу та різноманіття. Ми повернулися з безліччю натхнення, новими контактами, знаннями та роздумами.
Але найголовніше — ми повернулися з переконанням, що діяльність на захист прав людини, рівності та інклюзії має сенс тоді, коли ґрунтується на стосунках, уважності та вмінні слухати людей із різним досвідом. І що попри мовні, культурні та національні відмінності ми можемо будувати спільноту, засновану на солідарності, взаємній підтримці та спроможності жінок діяти й впливати на зміни.
